Головна / Новини / Новини регіону / Стара Рудня не забута

23.06.2018

Категорія: Новини регіону

Невеличке село Стара Рудня в глибинці Полісся, один з 14-ти населених пунктів Олевщини, які були спалені окупантами під час війни повністю і який нажаль не відродився в післявоєнний період. Двадцять два двори, трохи більше ста жителів жили, працювали, народжували дітей, мріяли про щасливе майбутнє не тільки своє, а й прийдешніх поколінь, любили свій край, його природу, не тільки бажали а й робили добро рідним і близьким. Нащадки доблесних, мужніх, працьовитих древлян не знали й не відали, що війна так немилосердно  поведеться з ними. Ще на початку літа 1941 року тільки за те, що місцевий хлопчина перебіг вулицю перед невеликим загоном окупантів було розстріляно 16 мирних жителів. Жорстокість ворога не знала меж. І коли на околиці згоріли шпали заготовлені для рейху село стало приреченим на загибель. 12 липня 1943 року в п’ятницю фашисти та їх посібники стали збирати людей на майдані, а потім заганяти до декількох хат та корівника. Почулися постріли, то від куль падали перші жертви, які хотіли вирватися з облоги. Не помилували людолови ні старих, ні малих. 92 людини увійшли у вічність, розстріляні і спалені. Пішли з полум’ям і димом до неба і їхні обійстя з усім надбаним за все життя. Ті ж кому вдалося вирватися з рукотворного пекла і вижити не повернулися до рідних дворів. Знайшли прихисток в Сущанах, Юрове, Обищах, Собичині.  Декому з них випало пройти фронтовими дорогами до самого Берліна, здобути перемогу. Та не змогли вони пересилити себе, повернутися до спалених, але рідних дворищ. Смуток, жаль, душевний біль не дозволили селу відродитися, і залишилися на місці людської трагедії тільки фундаменти поліських хатинок, рештки печищ, обпалені стовбури груш та яблунь, які так хотіли порадувати своїх господарів багатим урожаєм тієї осені. Декілька могутніх лип та дубів і понині стоять в скорботній варті на околицях бувшого села, охороняючи спокій і вічний сон односельців. Височить на поляні пам’ятний знак спаленому селу та хрест стоїть на місці масової страти людей. Назавжди затихло село – не чути вранішнього співу півнів, лементу собак, мукання корів. Замість дівочих пісень, сміху дітлахів звучить переливається жайворонкова пісня, інколи розриває тишу весняне ку кування зозулі, яка продовжує відраховувати роки життя безневинно убієнних. Та глибокою осінню лунає тужливе курликання журавлів, що пролітаючи над бувшим селом  ніби віддають шану покійним. Шелест трав, що буяють навколо, гуркіт грому, шум дощу, будять, розворушують навколишній простір, а гриби, ягоди в лісі ніби кличуть до себе – люди ми вже виросли, ми вродили для вас, приходьте, збирайте, насолоджуйтесь.

Напередодні 77 –річчя дня початку Великої Вітчизняної війни керівники району голова РДА Лазаренко Д.О., голова районної ради Троц В.М., його заступник Ковальчук О.С., в.о. старости с. Сущани Стафійчук К.О. побували на території спаленого села, вшанували пам'ять жертв фашизму. І це правильно, адже не тільки гучними мітингами на площах великих міст і сіл України потрібно вшановувати творців історії нашої держави. Передати молоді естафету пам’яті про трагічні і величні події минулих років одне з основних завдань, які стоять сьогодні перед суспільством і владою. Нам є чим пишатися, є що і кого шанувати, адже ми народ переможець у тій страшній, кривавій війні.

Дивіться також:

Президент: Децентралізація – одна з найефективніших реформ в державі
Глава держави наголошує на необхідності захисту мешканців малих міст
Ми вже заклали фундамент для нової системи охорони здоров’я – Президент медикам

Навігація:

Остані Новини
Всі Новини
Архів новин

Категорія новин:

Новини регіону
Події
Нацдержслужба України інформує